Ростислав Шкиндер

Головне, важливе, термінове!!!

«Краща хвала — це шум святих ніг, коли вони йдуть спасати загублених » Біллі Грем

Шановна молодь!
Світ лежить у злі, світ розбещений…  Гріх веде до смерті кожного, хто папався в його пастку. Давайте разом допоможемо хоч комусь з багатьох безнадійних, а то і сотням і тисячам, як дасть Бог благодать!
Наповнюйте своє серце великою турботою про розвиток Царства Божого, а для бізнесу, карє’ри і т.д. залиште в своєму серці маленьке місце. Нехай спасіння людей, які гинуть, стане центром Ваших роздумів, молитов та інвестицій. Думайте про це і робіть все, що Ви можете у Вашому селі, місті, країні… Ч. Сперджен сказав так одного разу:

«Якщо твоє серце не горить спасати неспасенних, то можливо ти не спасенний».

Палаюче серце до спасіння інших мав наш вчитель — апостол Павло:

« А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник. Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію. Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.» (Рим. 1:14-16)


Цей текст говорить про зрілий духовний рівень, тому що відчувати відповідальність можуть духовно зрілі, а не діти (1Кор.3).
Друже, якщо в тебе є дохід тисячі доларів / євро в місяць, то до тебе слово мудрості: Мойсей пішов на службу Богові з куди вищої позиції, і дав можливість Богу вжити його в Своїх планах. Він не вибрав “єгипетські насолоди”, тому що є більше цього – тісна дружба з Богом крізь усе життя та вічна слава в майбутньому. Ми тут 70-80 років, а в загробному житті — аж на віки віків. Він дивився на Невидимого, тому мав рацію у виборі шляху життя.

«Вiрою Мойсей, досягнувши вiку, вiдмовився називатися сином дочки фараонової i захотiв краще страждати з народом Божим, нiж мати тимчасову грiхов¬ну насолоду, i ганьбу Христову вважав бiльшим для себе багатством, нiж єгипетськi скарби; бо вiн дивився на нагороду. Вiрою залишив вiн Єгипет, не побоявшись царського гнiву, бо вiн, мовби бачачи Hевидимого, був твердий» (Евр.11:24-27)

Герої віри вміли плакати, вміли скорбіти, вміли пережити невпинну муку серця за потреби Царства Божого. Важливо задати собі запитання: чи виріс я до цього рівня? Що можу переживати породільні муки молячись та вболіваючи за духовний стан братів/сестер чи народів.

«Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого, що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом…» (Рим 9:1-3)

Після примирення з Богом, найголовніше – це приділити увагу своєму духовному розвитку. Духовно зрілий християнин — це щасливий у вищій мірі. Зрілий християнин не «тягне» себе служити Богу та людям, зрілого християнина серце кличе, йому хочеться служити і від служіння він має велику насолоду та будову.

«Кожний християнин це — місіонер, або самозванець» Ч.Сперджен.

Друже, а якщо ти маєш дохід 1500 — 3000 грн. в місяць, то це дуже дорогі гроші. Занадто багато ти “платиш” за ці суми. За місяць витраченого часу і сил отримувати таку плату — це несправедливо. Не витрачай життя беззмістовно. Не живи безцільно. Приходь у виноградник Господній. Запрошуємо тебе на ниву Господню, де ти отримаєш за свій час, сили, таланти і любов у сто крат тут на землі, і в небі — славну нагороду. Так говорить Біблія:

» І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими» (Від Матвія 19:29,30)

Ти і твої ресурси потрібні Ісусу Христу! Він їх використає як п’ять хлібів і дві рибки.
Перед служінням благовістя рекомендуємо пройти невелику підготовку. Є багато прекрасних Біблійних шкіл. Одна з них та, де я служу директором – Місіонерська школа «Ковчег Спасіння», місто Київ, arkschool.org.
Наступна група розпочне навчання з 28 серпня по 25 грудня 2016 року.
Після навчання ми забезпечимо Вас місцем праці, проживанням та матеріальною допомогою на особисті витрати. В школі Ви суттєво зростете у пізнанні Бога та будете мати чудову можливість зблизитися з Ним. Наша школа має дві глобальні цілі: перша — передати поглиблене вірне вчення Христове; друга — допомогти з преображенням характеру та пізнанням Бога через душеопікунську роботу та ревне молитовне життя з постами та нічними молитвами.

Не забувайте, що хвороба «Потім» дуже небезпечна. «Когда нибудь потом» — опаснейшая болезнь, которая рано или поздно похоронит ваши мечты вместе с вами» Бодо Шефер. Сьогодні останній час останнього часу. Що встигнемо – то встигнемо. Поспішаймо!!!

Дорогі Батьки!

Посвятіть своїх дітей Господу, як Анна Самуїла:

«Я віддаю його Господу на всі дні життя його, служити Господу. І поклонилася там Господу.» (1 Царів 1:28)

Благословіть їх на навчання в місіонерську школу, бо це один із шляхів, де в них буде прекрасна можливість розпочати глибоке, посвячене служіння Господу Ісусу Христу.
Це найкращий шлях для ваших дітей в дні їхньої юності. Благословляйте їх на цю дорогу і радість наповнить ваше життя і всіх нас, бо « буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним(Пр. 23:24)

Дуже прикро, коли батьки не спішать підняти духовний рівень своїх дітей. Шановні батьки, не ставте на перше місце матеріальні дочасні цінності, це помилковий розвиток дитини. Допомагайте дітям шукати перш над усе Царство Боже, а решта все додасться. Нехай вони знайдуть головне у житті, а тоді другорядне та все інше. Пильнуймо свої пріоритети, тому що від цього залежить якою буде доля.

Шановні священнослужителі!

Просимо Вас часто проповідувати про місію та благовістя у Церквах, де Ви служите, навчаючи та мотивуючи молодь посвятити себе служінню благовістя.

«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8)

На жаль, зустрічав ситуації, коли пресвітер не відкритий до місіонерства, не благословляє молодь на подібне служіння, і, як результат, Церква майже немає місіонерів, які від них поїхали в інші міста та села для благовістя та відкриття Церков. «Церква вважається успішною не по кількості стільчиків, а по кількості місіонерів» (автор невідомий). Є помісні Церкви, які за час свого існування відправили сотні місіонерів, а є що ні одного. Причина в чому? Моя думка, в основному в баченні пастора!

Перші євангельські Церкви в Україні дуже ревно відносились до служіння благовістя та місіонерства. Як відомо з архівних даних, бюджет перших Церков в Україні був місіонерським, а саме 70% на місію та благовістя, а 30% — на все інше. Хтось сказав так: «Кількість хрещених Духом Святим та кількість місіонерів має бути рівною». Схоже в них так було.

Є локальне місіонерство, коли ти свідок Христа в «…Єрусалимі та Юдеї…» (Дії 1:8), і є місіонерство міжнародного рівня: «…Самарії та до краю землі» (Дії 1:8). Християни повинні бути благовісниками/місіонерами скрізь і завжди. Першочергово бути світлом та сіллю в своїй місцевості, і по мірі можливості — досягати Євангелієм недосягнені народи. У світі є більше тисячі народів.

Бажаю великого Божого благословення молоді, батькам та служителям!
Друзі, моліться про це служіння.

З повагою,
Ростислав Шкіндер,
та вся команда служителів
Місіонерської школи «Ковчег Спасіння»

Яндекс.Метрика