Я ДУМАЮ, ЩО ЦЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ СИРІТСТВА В УКРАЇНІ:
Поки в інтернатах України повно дітей — це знак слабенької любові християн України до Бога.
Євангелія дає визначення цій духовній хворобі:
Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хто-небудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе? Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі! (Як.2:14-17).
Християни, кого це стосується, поверніться лицем, а не спиною до сиріт та до дітей позбавлених батьківської опіки через жорстокосердя батьків, як правило, поневолених якимось ярмом: алкоголь, наркотики, розпутне життя і т.д.
Бог Ісус Христос поклав душу за нас, щоб подарувати нам любов словом і ділом:
Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому? Діточки, любімо не словом, а ні язиком, але ділом та правдою! (1Iван.3:16-18).
Нам не потрібно кров проливати, як Христос за нас, а лише поділитись своїм комфортом, душевним теплом та ласкою.
Любов до дітей-сиріт — одне із дуже важливих служінь Богу. Ісус Христос сказав про це дійство так:
Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає (Матвія 18:5).
Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили (Матв.25:40).
Робіть, що може Ваша рука для подолання даної кризи:
— моліться про сиріт і потенційних опікунів, щоб до дітей прийшли добрі люди та забрали їх з інтернату у свої затишні сім’ї;
— сприяйте відкриттю дитячих будинків сімейного типу: духовно, матеріально, добрим словом підбадьорення;
— відкривайте особисто будинки сімейного типу, приютивши одну або більше дітей з інтернатів або немовлят залишених в пологовому будинку.
Якщо Ви все рівно не можете розбити своє серце, щоб воно почало плакати за знедолених, то поїдьте в інтернат, послужіть цим дітям своєю увагою, подаруйте подаруночки, пограйте з ними і їхня спрага до материнської та батьківської любові не залишить Вас байдужими до цієї проблеми.
Шановні християни, перегляньте свою систему цінностей, плотське й мирське умалити або відкинути, а дати перевагу вічним цінностям, зокрема сформувати Біблійний підхід до питання сирітства. У ім’я Ісуса Христа переможіть поширені перешкоди даного служіння: лінь, страх, матеріальне питання. Приємно, що від держави батьки опікуни мають адекватну сьогоднішнім цінам матеріальну допомогу. Слава Богу за це!
Отримати повну консультацію про цінність служіння дітям сиротам та консультацію про документальне оформлення можна, звернувшись до пресвітера Церкви та керівника зразкового дитячого будинку сімейного типу у м. Нововолинськ, Волинська область, Романюк Федора Миколайовича +38 (068) 229-55-95
— Якщо би Ви хотіли фінансово допомогти, то я познайомлю Вас з служителями, які купують будинки, ремонтують і засиляють бажаючих жити в цих будинках та прийняти дітей на виховання.
— Якщо Ви бажаєте служити дітям сиротам, а не маєте матеріальної бази, то зв’яжіться з нами, ми проведемо консультацію з Вами і познайомимо Вас з тими, хто шукає саме таких працівників.
— Навіть неодружені можуть організувати дитячі будинки сімейного типу.
Сильний муж віри і улюбленець Бога ось такий образ життя провадив:
бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного. Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим! Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє. Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був. Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував (Йов.29:12-16).
Бажаю, щоб таких славетних біографій було в Україні безліч!
Рівняймось на ось таких славетних героїв віри, прогнавши марнотне егоїстичне життя.
Егоїзм – це жити лише в своє задоволення.
Правильна любов і віра – це реагувати на нужду, на біду, на лихо ближнього і в міру сил допомагати.
Їх маленькі душі волають до нас дорослих про поміч, не закриваймо свого вуха від плачу сироти, не закриваймо свого ока від сльози сироти, щоб самому не попасти в таку ситуацію.
Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді (Пр.21:13).
Чому багач попав в пекло, а Лазар до Авраама (Лук.16)?
Не тому що він багач, а тому що мав жорстоке серце і не бачив страждання та горя ближнього. При згаданому вище Йові цей Лазар отримав би поміч в усьому: в харчуванні, в лікуванні і т.д.
Українська християнська спільното, справедливо перед Богом і сиротами буде так: всі діти забрані з інтернатів в чудові сім’ї, щоб отримати в них любов батьківську і прийти в доросле життя духовними та зразково-вихованими громадянами.
Відвідуючи помісні Церкви я побачив таку картину: є Церкви, вірні яких прийняли багато дітей-сиріт, а є Церкви, які зовсім цим не переймаються, як ніби такої проблеми в нашому суспільстві немає. А вона існує… На сьогодні в Україні є більше 73 тисячі дітей-сиріт.
Одна помісна Церква не в змозі вирішити цю проблему самотужки, але коли всі помісні Церкви будуть перейматися даною проблемою, молитись про це, говорити про це в Церквах, то по одній дитині, чи більше християни почнуть забирати дітей з інтернатів, і ось так всі разом ми ощасливимо тисячі сирітських долей.
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть (Матв.5:7).